Дзюрить, дзижчить, дзюрчить, дзирчить вода, мелодії грає на каміння флейті, а в білих пін хвилястогривім рейді

риб щічки розцвітають з глибу дна.

Над плесо вискочила з них одна, та, сонця колесом побита в леті, упала вниз. Відтоді є в хвиль меті

самітна та німа, хоч молода.

фото

вірш

1969-2010